-
1 пек
дуже; міцний; даштан-дэмирдэн пектир хайыхчын да йӱреги серце човняра твердіше заліза й каменю СК; пек авур дуже боляче СБ; пек йаш дуже молодий Г; пек паалы дуже дорогий Г; пек совух дуже холодно М; пек пахыл дуже заздрісний СК; пек пӱсӱр дуже поганий СГ; пек унутханым дуже багато забуваю Б; пек хорх- дуже лякатися Кб.; пек чох дуже багато СЛ, К; пек чохтан дуже давно СК; пек эйи дуже добре Г; пор. бек II, пет'ит-. -
2 премножество
дуже багато (багацько), пребагато, сила, велика сила, сила-силенна, безліч (-чи). -жество грибов - сила грибів.* * *бе́зліч, -і, си́ла-силе́нна, си́ла; пребага́то -
3 много
нрч.1) багато, багацько, велико, (устар.) много, (во множестве) густо, тісно, (пров.) дуже, гук, гуком. [Багато сліз, а щастя в світі мало (Грінч.). Вишень не було, зате грушок буде багацько (Звин.). Багацько є рож у садочку (Крим.). Прислужився своєму краєві велико (Куліш). Треба много вчитися (Франко). Нечистих місців на землі дуже густо (Звин.). Людей тісно і людям тісно (Чигиринщ.). В їх дуже живе і столується людей (М. Вовч.). У мене гуком свиней (Г. Барв.)]. -го ли? - чи багато? чи багацько? (сколько?) як забагато? скільки? Как -го? - як забагато? скільки? Как -го людей, которые - як багато людей, що; скільки людей, які. Довольно -го - доволі (досить) багато (багацько), багатенько, чимало, чималенько, величко, густенько. [Цікавого там можна знайти багатенько (Крим.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Стрільців у нас густенько (Звин.)]. Не -го - не багато, не багацько. [Не багацько тих у нас, в кого святий огонь не згас (Самійл.)]. Не очень -го - не дуже багато (багацько, густо). [Людей було не дуже густо (Сл. Гр.)]. Не очень-то, не больно -го - не дуже-то багато, не гурт (-то), не велико (-то), не вельми, не гук, (не в числовом знач.) не гаразд. [У їх не гурт чого є (Грінч.). Щоб відтворити його життєпис, маємо не гурт-то матеріялу (Єфр.). Жіноцтво, звісно, логіки має не гурт (Крим.). Заробітку не вельми було і в неї (Кониськ.). Тут новин не гук (Франко). Вона й сама не гаразд тямила в правилах віри (Крим.)]. Не особенно -го - не надто багато, не як багато. Так -го - так багато, так багацько, такого, тако-о, тако-го. [Як запалиш світло вночі, то кульці впасти ніде, такого їх (тарганів) навилазить (Проскурівщ.). І такого-ж тих ксьондзів за тиждень прибуло, що… (Рудан.)]. Так ли -го у вас денег? - чи так-то багато у вас грошей? чи стільки у вас грошей? Не так уже и - го - не з-так і (не так-то й) багато. [Ідеали, принципи, цілі, основи - їх не з-так і багато мала людськість, щоб ними кидатися (Ніков.)]. Так же -го, как - так само багато, як; стільки-ж, як. Слишком -го - надто багато, надто, занадто, забагато. [Їден надто має, а другий нічого (Кам'янеч.). Аж надто щастя! (Куліш). Занадто вже хочеш знати (Звин.). Для поеми в прозі (в цьому творі) забагато наукових гіпотез (Л. Укр.)]. Он слишком -го о себе думает - він надто високо гадає про себе, він надто високо несеться. -го ли - мало ли, -го - мало - чи багато, чи мало; (сколько-нибудь) скількись. -го (если), -го-много - що-найбільше, (в крайнем случае) в крайньому разі. -го шуму из ничего, -го грому попустому - багато галасу з нічев'я; за онучу збили бучу (Приказка);2) (при сравн. степ.: гораздо) багато, багацько, далеко, значно, геть, дуже. [Цей кінь багато кращий за вашого (Чигиринщ.). Моя спідниця далеко довша од вашої (Хорольщ.). Своя хата дуже більша за цю землянку (Грінч.)]. Он -го счастливее меня - він багато (далеко) щасливіший від (за) мене. Больному сегодня -го лучше - слабому (х(в)орому) сьогодні багато (далеко, значно) краще, багато (значно) покращало.* * *нареч.1) бага́то; бага́цько2) (при сравн. ст.: значительно, гораздо) бага́то, далеко, значно -
4 бек
I(беги, бед'и) вождь, старійшина, старшина, пан Г, СЛ, СГ, СК; ағалар беклер панове старійшини СЛ; бегим мій пане СК; уста бек пан майстер СЛ; беклер бед'и беглербек, голова ради старійшин ВН.II1. міцний, дужий, сильний, великий; оон папасы бек тӱркӱҗ ӱ эди його батько був сильним співаком У; насын сахалын бекти — траш олунмаа д'ерек яка велика в тебе борода — треба поголитися СГС.2. міцно, сильно, дуже сильно, дуже багато СМ, Б; бек эт- зміцнювати, укріплювати О; атлары бек чапайляр його коні скачуть сильно Б; бек хасевет кӧрдӱм я зазнала дуже багато горя ВН.3. дуже ВН-У, СГ, М; бек аз чаре халсын мабуть, залишиться дуже мало СМ; бек ахыллы дуже розумний СГ; бек бетэр набагато гірше У; бек бӱйӱк дуже великий Кб.; бек гӱзель дӱгӱл не дуже гарний СМ; бек зенд'ин дуже багатий П, СМ; бек коп дуже багато СБ; бек кӱч заман дуже тяжкий час Б; бек йырлар эдим я дуже (багато й добре) співала ВН; бек ӧкеси чыхай о камаралыға він дуже розізлився на того мешканця Комара У; бир бирин бек саймайляр не дуже шанують один одного Б; бу бек севда эт'ен він був дуже закоханим П; бу шалвар бек уҗуз ці штани дуже дешеві СГС; бек чох дуже багато СК; бек сойу чох боса, бек айахташы чох боса якщо дуже багато родичів, товаришів СМ; бек чохтан дуже давно У; пор. пек, пет'ит-.замок, засув О, К. -
5 much
1. nбагато чогоthere is much to be done — багато (чого) треба зробити
2. adj (comp more; sup most)багато3. adv (comp more; sup most)1) дуже2) значно3) майже, приблизно* * *I n1) багато чого2) у сполученнях; as much це - те; саме цеII a(more; most)1) багато; icт. багато хтоso much so that — настільки, що
III advas much as — стільки ж; так само багато; більше
(more; most)1) дуже; багато2) приблизно, майже3) посил. набагато, значноas much as — ( стільки) скільки
-
6 too
adv1) (за)надтоtoo good to be true — надто добре, щоб можна було повірити
2) дуже, конче, украйthat's too bad! — як шкода!, який жаль!
3) також, тежI go there, too — я теж іду туди
4) до того ж, крім того, більш тогоachieved, too, at small cost — який дістався до того ж не дуже дорого
5) справді, дійсноI mean to do it, too — я справді збираюся зробити це
to go too far — перебільшувати; заходити надто далеко
* * *I [tuː] adv1) дужеtoo much [little] — дуже багато[мало]
he ate /too much — він об'ївся
this job is too much for me — ця робота вище моїх сил, я не справляюся з цією роботою
too good to last — злитком ( вже) добре, щоб так могло продовжуватися
its not too easy — це не так ( вже) е легко
she loved him too well — вона занадто /дуже/ його любила
you cant make the wall too thick — чим стіна товща, тим краще
we were none too early for the train — ми тільки-тільки встигли до потягу; на стільки-то більше ( ніж потрібно)
I'm afraid l am one too many — боюся, що я тут зайвий
2) емоц.- посил. дуже; украйhes not too well today — він неважливо себе відчуває сьогодні, йому сьогодні трохи нездоровиться
it's quite too!, it's too! — чудово!
its too charming! — чудово!; як це мило!
to go too far — перебільшувати; відходити дуже далеко
II [tuː] advit is too much of a good thing — хорошого помалу; це аж надто /занадто/
1) також, тежto play and sing too, — грати, співати
won't you come too — є чи не прийдете, виє
the prisoner too, inspired little sympathy — ув'язнений теж не вселяв симпатії; до того ж, більш того
achieved too, at small cost — що дістався до того ж не дуже дорого; отриманий не дуже дорогою ціною
the dog is hungry, and very thirsty too — собака голодний, до того ж хоче пити
2) дійсно -
7 чох
(чоғу) багато ВН, СБ, СМ-СК; сен чоғун алдың, мен азын алдым ти взяв багато з того, я взяв мало СМ; чох арасы т'ечти минув великий проміжок часу Г; мендэн чох бӱйӱк эди о адам та людина була набагато старшою за мене СЛ; чох бейӱк шенлик превелика веселість Кб.; чох заман довго, у багатьох випадках СМ; чох йаша будь здоров СМ, будь ласка, нема защо ВН, спасибі У, Г; чох торуну бар у нього багато онуків ВН; чох хасевет великі переживання, велике горе Г; чох эйи иди було дуже добре Г; бир чох хоранда багато родин, сімей У; пек чох дуже багато СЛ; йӱздэн чох більше ста СГ; хоранда чох боса якщо родина велика СМ; чоха дӧгӱль не надовго Г; чоха чапан аздан да хутулуй хто прагне багато, втрачає й мале СГ; оон ӧкеси чохка да бармай його гнів далеко не заходить СМ; олардан чоху мында халды багато з них залишилися тут К; чох (у) су багато з них, багато з цього, більшість з них, здебільшого СМ, У, К, М, СК; комсомолецлер эди чохусу більшість із них були комсомольцями К; пор. чок, чохтан. -
8 too
I [tuː] adv1) дужеtoo much [little] — дуже багато[мало]
he ate /too much — він об'ївся
this job is too much for me — ця робота вище моїх сил, я не справляюся з цією роботою
too good to last — злитком ( вже) добре, щоб так могло продовжуватися
its not too easy — це не так ( вже) е легко
she loved him too well — вона занадто /дуже/ його любила
you cant make the wall too thick — чим стіна товща, тим краще
we were none too early for the train — ми тільки-тільки встигли до потягу; на стільки-то більше ( ніж потрібно)
I'm afraid l am one too many — боюся, що я тут зайвий
2) емоц.- посил. дуже; украйhes not too well today — він неважливо себе відчуває сьогодні, йому сьогодні трохи нездоровиться
it's quite too!, it's too! — чудово!
its too charming! — чудово!; як це мило!
to go too far — перебільшувати; відходити дуже далеко
II [tuː] advit is too much of a good thing — хорошого помалу; це аж надто /занадто/
1) також, тежto play and sing too, — грати, співати
won't you come too — є чи не прийдете, виє
the prisoner too, inspired little sympathy — ув'язнений теж не вселяв симпатії; до того ж, більш того
achieved too, at small cost — що дістався до того ж не дуже дорого; отриманий не дуже дорогою ціною
the dog is hungry, and very thirsty too — собака голодний, до того ж хоче пити
2) дійсно -
9 занимать
занять у когоI. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].II. Занимать, занять -1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];5) -мать скот - займати (переймати) товар;6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.* * *I несов.; сов. - зан`ять1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́читиII несов.; сов. - зан`ять1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити -
10 талай
Iдоля, талан, щастя О.IIвелика кількість ВН, П, Б, У, СЛ, К; йырладым талай ший я проспівала багато речей У; талай хызметт'ары багато його слуг Б; бир талай халх багато людей ВН; бир талай абурчубур ший айттың ти набалакав дуже багато необдуманого СБФ; бир талай йарамаз лафлар чығай виникає багато непристойних розмов П; бир талай йымырта хабуху чимало шкаралупи з яєць Б; бир талай бала эдик биз нас, дітей, було багато СЛ; бир талай масраф великі витрати К; хырх талай т'етэйлер йувунмаға душ сорок числом пішли купатися Б; талайдан недавній, недавно НБЄ.стомлений К. -
11 much
I n1) багато чого2) у сполученнях; as much це - те; саме цеII a(more; most)1) багато; icт. багато хтоso much so that — настільки, що
III advas much as — стільки ж; так само багато; більше
(more; most)1) дуже; багато2) приблизно, майже3) посил. набагато, значноas much as — ( стільки) скільки
-
12 lot
1. n1) доляto cast (to throw) in one's lot with smb. — зв'язати свою долю з кимсь
2) жеребthe lot fell upon (came to) me — жереб випав на мене
to settle smth. by lot — вирішити (розв'язати) щось жеребкуванням
3) ділянка (землі)parking lot — амер. місце стоянки автомашин
4) партія, серія (товарів, боєприпасів)5) речі, продані на аукціоні оптом6) розм. група людей, компанія7) розм. велика кількість; безлічa lot of — багато, безліч
lots and lots — величезна кількість, сила-силенна
8) податок; мито9) кін. територія кіностудії для натурних зйомок2. advзначно, набагато, далекоa bad lot — погана (нездатна) людина
3. v2) розподіляти, призначати3) кидати жереб4) сортувати, підбирати, складати список (каталог)5) амер., розм. розраховувати (на щось — on, upon)* * *I n1) жереб2) доля3) aмep. ділянка ( землі)across lots — навпростець, найкоротшим шляхом
4) партія, серія (товарів, виробів)lot production — серійне виробництво; eк. лот; вiйcьк. партія ( боєприпасів); річ на аукціоні
5) ( the lot) усе; всі (the whole lot, all the lot)6) ( з прикметниками) людинаa bad lot — негідник; люди
7) велика кількість, безлічa lot of — багато, безліч
lots and lots of — величезна кількість (кого-небудь, чого-небудь)
8) податок, мито9) кiнo місце кінозйомок10) лотерейний квиток, що вигравII adv III v1) дробити, ділити на частини, розбивати на ділянки ( lot out); розподіляти, призначати2) кидати жереб -
13 причинять
причинить что заподіювати, заподіяти, діяти, удіяти що, чинити, учиняти, учинити що, спричиняти и -чинювати, спричинити що, спричинятися и -чинюватися, спричинитися до чого; (доставлять, приносить) завдавати, завдати кому чого и що. [Що я заподіяв оцим людям, - твоїм людям, - за що мене судять? (Шевч.). Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити (Грінч.). Завдала ти мені великої турботи. Любов ті рани завдавала (Куліш). Мати найбільше любить ту дитину, що більше слабувала, більше ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. -нить вред кому - удіяти, заподіяти, учинити шкоду кому, пошкодити кому. [І людська злість та неправда не вдіє мені ніякої шкоди (Неч.-Лев.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду (Грінч.)]. -нить зло, несчастье - учинити зло, нещастя, заподіяти, вдіяти зло, лихо и зле, лихе кому, завдати (накоїти) лиха (безголов'я) кому. [Ніколи зла я не вчинив-би їй (Грінч.). Скільки вам зла я вчинила (Грінч.). Ні, ні, Господь не заподіє злого! (Куліш). А що він кому лихого заподіяв (Кониськ.) Вам лихо вдіяти? (Самійл.). Я не знаю, хто їй лихо заподіяв (Шевч.). Не золотом те лихо оплатити, що завдали ви нам (Грінч.). Музо богине! Співай нам про гнів Пелієнка Ахилла, згубний которий сто сот безголов'я Ахейцям накоїв (Ніщинськ.). Дуже багато Ахейцям лиха накоїв (Самійл.)]. -нить кому много хлопот, беспокойства - завдати, заподіяти, наробити кому багато клопоту, турбот. [Мало тобі того клопоту і сорому, що досі нам заподіяла ? (Кониськ.)]. -нять затруднения - чинити труднощі кому, ставити труднощі кому и перед ким, завдавати кому труднощів. -нять, -нить печаль, скорбь, горе, огорчения, неприятности, страдания кому - завдавати, завдати жалю, журби, туги, скорботи, горя, прикростей, страждання кому, завгорювати, завгорити кому; срв. Огорчение, Огорчать. [Цим ми йому не завгоримо і його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, але й вовка ловлять (Неч.-Лев.)]. -нять муку, муки - завдавати муку, муки кому. [Хіба то я завдав їм муку? (Л. Укр.). Найгірші особисті муки, які завдає розлука з усім, що серцю любе (Єфр.)]. Это -няло боль, страдания кому - це боліло кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. -нить обиду кому - заподіяти, вчинити кривду кому, скривдити кого. -нить убыток, ущерб, урон кому - наробити втрати (збитків кому, призвести до втрати кого. Война -няет большие бедствия - війна призводить до великого лиха, війна діє, спричинює багато лиха. Это может -нить взрыв - це може спричинити вибух, призвести до вибуху. Причинённый - заподіяний, удіяний, учинений, спричинений, завданий кому. -ться -1) заподіюватися, бути заподіяним, діятися, бути вдіяним, чинитися, бути учиненим, завдаватися, бути завданим кому, чому;2) (безл.: приключиться) заподіятися, статися, зробитися, учинитися. Что тебе -лось? - що тобі сталося? що тобі зробилося?* * *несов.; сов. - причин`ить(что) заподі́ювати, заподі́яти (що); ( делать) чини́ти, учини́ти (що); (быть причиной, производить) спричини́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому); (боль, горе) завдава́ти, завда́ти (чого, що) -
14 місце
смісце збору (зустрічі, побачення) — meeting point, meeting place
місце коло каміна — chimney-corner, inglenook
місце події — scene, locale
місце постійного перебування — permanent residence, permanent address
місце поховання (радіоактивних відходів) — disposal site, storage site, dumping ground, dumping site
місце призначення — destination, destinaton point, the place of destination
місце причалу мор. — berth
класти не на місце — to mislay, to misplace
ставити (класти) на місце — to (re)place, to put smth. in its proper place, to put back ( in place)
посідати перше місце — to take/win first place, to come first, to head the list, to rate/rank first
болотисте місце — sough, амер. slash
прислівник місця грам. — adverb of place
поступитися місцем — to make room ( for), to give place (to)
зрушити з місця — to get smb./smth. moving forward
стрибок з місця спорт. — standing broad jump
місцями — here and there, in certain places, locally
2) ( посада) post, place, job, situationшукати місце — to seek a situation; to look for a job
спальне місце — berth, bunk
місце для багажу зал. — storage space
4) ( у книжці) passage5) ( багажу) package; piece ( of luggage)6)вузьке місце — tight place, bottleneck
загальне місце — commonplace, platitude
злачне місце — den of iniquity, bawdy place, seedy hangout
дитяче місце — placenta, afterbirth
слабке місце — weak point ( spot)
болюче місце — tender spot, sensitive point
пусте місце — empty place, blank; ( про людину) a nobody, a nonentity
не знаходити собі місця — to worry, to fret ( oneself), to suffer, to be on the rack
на рівному місці — suddenly, all of a suden, out of the blue
бути спійманим на місці злочину — to be taken in the act of crime, to be taken red-handed
на місцях — in the provinces, at the local level, locally
ставити когось на (своє) місце — to keep one in his place, to put smb. in his place
ставати на свої місця — to fall into place, to sort itself out
ставити на свої місця — to sort things out, to clear things up
топтатися на місці — to mark time; to make no headway
ні з місця! (наказ) — don't move!, stay put!, freeze!
-
15 Lot
1. n1) доляto cast (to throw) in one's lot with smb. — зв'язати свою долю з кимсь
2) жеребthe lot fell upon (came to) me — жереб випав на мене
to settle smth. by lot — вирішити (розв'язати) щось жеребкуванням
3) ділянка (землі)parking lot — амер. місце стоянки автомашин
4) партія, серія (товарів, боєприпасів)5) речі, продані на аукціоні оптом6) розм. група людей, компанія7) розм. велика кількість; безлічa lot of — багато, безліч
lots and lots — величезна кількість, сила-силенна
8) податок; мито9) кін. територія кіностудії для натурних зйомок2. advзначно, набагато, далекоa bad lot — погана (нездатна) людина
3. v2) розподіляти, призначати3) кидати жереб4) сортувати, підбирати, складати список (каталог)5) амер., розм. розраховувати (на щось — on, upon)* * *n; рел.Lot 's wife — дружина Лота ( перетворена на соляний стовп); мop.; жapг. сіль
-
16 top-heavy
adj1) що переважує у верхній частині; нестійкий, хиткий2) розм. напідпитку, підхмелений* * *a1) що переважає у верхній частині; нестійкий2) підхмелений3) дуже високо оцінений, завищений4) перенасичений фахівцями або чиновниками високого рівняthe department is top-heavy with professors — на кафедрі дуже багато /надлишок/ професорів
-
17 unlimited
adj1) необмежений2) безмежний, безкраїй3) надмірний* * *[en'limitid]a1) необмежений; - monarchy необмежена монархіяunlimited company — eк. компанія з необмеженою відповідальністю
unlimited partnership — eк. повне товариство
2) безмежний3) надмірний, необмеженийunlimited weapon — воєн. зброя необмеженої дії
-
18 top-heavy
a1) що переважає у верхній частині; нестійкий2) підхмелений3) дуже високо оцінений, завищений4) перенасичений фахівцями або чиновниками високого рівняthe department is top-heavy with professors — на кафедрі дуже багато /надлишок/ професорів
-
19 премногий
-гие -много дуже багато, пребагато, пребагацько; см. Много. Премного вам благодарен - дуже вам вдячний.* * *премно́гийпремно́гих — премно́гих; багатьо́х
-
20 курити
IIIдуже багато курити — to smoke to excess; to be a heavy smoker; to oversmoke
( здіймати куряву) to raise dust, to fill the air with dust
См. также в других словарях:
дуже — багато (барз дуже дуже багато) … Лемківський Словничок
перебирати — а/ю, а/єш, недок., перебра/ти, беру/, бере/ш, док. 1) перех. і без додатка.Розбираючи, беручи в руки одне за одним, переглядати все чи багато чого небудь. || Сортуючи, відбирати придатне для вжитку. 2) перех. Доторкуватися до частин, складників… … Український тлумачний словник
стародавній — я, є. 1) Який виник, якого створили дуже давно і який зберігся до наших часів. || Який був поширений, прийнятний і т. ін. у дуже давні часи. 2) Який існував, жив у дуже давні часи. || у знач. ім. старода/внє, нього, с. Те, що було колись. 3) Який … Український тлумачний словник
май — Май: дуже [13] дуже багато [XI] дуже, «май» служить для підсилення наступного слова [XII] дуже, більше [5;7] дуже; служить для підсилення наступного слова [4] зелень [III] най [6] при другому ступені порівняння прикметників для посилення ознаки… … Толковый украинский словарь
пребагато — також у сполуч. зі сл. багато, розм. 1) Присл. до пребагатий. 2) присл. У дуже великій кількості; дуже багато (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
засипати — дієслово доконаного виду заповнити що небудь чимось сипким; покрити шаром чого небудь сипкого; закидати чимось; спрямувати куди небудь, до кого небудь дуже багато чогось засипати 1 дієслово недоконаного виду заповнювати що небудь чимось сипким;… … Орфографічний словник української мови
сльоза — и/, ж. 1) тільки мн. Безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болю або сильних душевних переживаннях і т. ін.). || тільки одн. Одна краплина… … Український тлумачний словник
що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… … Український тлумачний словник
безліч — 1) род. і, ж. Дуже велика, незліченна кількість кого , чого небудь. 2) присл. Дуже багато … Український тлумачний словник
бухнути — ну, неш, док. 1) перех. і неперех. Однокр. до бухати. 2) перех., розм. Кинути багато чого небудь. || Витратити на що небудь, вкласти дуже багато грошей у щось. 3) неперех., розм. Важко впасти … Український тлумачний словник
міра — и, ж. 1) Одиниця виміру чого небудь. Міра ваги. Міра об єму. 2) чого, яка. Те саме, що мірка 2). 3) Певна величина, що є одиницею виміру в конкретних умовах. 4) Те, чим міряють, вимірюють що небудь. || Те саме, що міряння. 5) перен. Те, що є… … Український тлумачний словник